Всенічне бдіння напередодні 15-ї Неділі після П‘ятидесятниці.
5 жовтня, напередодні пʼятнадцятої Неділі після П‘ятидесятниці та дня зачаття Предтечі Господнього Іоанна у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Богослужіння очолив архімандрит Нестор у співслужінні братії обителі.
У день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії, першу з яких очолив Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський. На сугубій єктенії піднесена молитва за мир в Україні.
Після богослужіння було звершено молитовне поклоніння Чесному і Животворящому Хресту Господньому, після чого цього дня всі парафіяни храму, цілують Хрест, який знаходиться на середині храму.
Що б залишалося нам сказати про хрест, який, як відомо, поставлений був для того, щоб вороги і грішники прибивали до нього Христа? Ось до цього і відносяться слова апостола: Що широта і довгота, і глибина і висота (Еф. 3:18). Адже широта його в поперечині хреста, на якій простягаються руки Розп’ятого, позначаючи широту любові й благих діянь. Довжина простягається від поперечки хреста до землі, до неї прилягають спина і ноги: вона позначає терпіння довжиною на весь час аж до кінця. Висота – у вершині, що височіє над древом хреста: вона позначає кінцеву мету, на яку все звернено. Глибина виявляється в тій частині, яка входить у землю: там таємниця, яку не побачити, і все ж звідти виходять усі частини хреста, вони видимі й доступні. Так і все добре в нас виходить із глибин благодаті Божої. І нарешті, як усі знають, знамення Христове хіба не є хрест Христовий? Адже доки знамення не звершиться, чи то на чолі віруючих, чи то на воді, з якої вони відроджуються, чи то на олії помазання, чи то на жертві, що живить їх, – ніщо не буде на користь. Так як же може бути, щоб тим, що роблять лиходії, не могло бути позначено нічого доброго?
27 вересня Православна Церква відзначає велике двунадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.
Напередодні свята, 26 вересня, братією монастиря у священному сані було відслужено всенічне бдіння з чином Воздвиження Хреста.
Початково свято Воздвиження встановлене Церквою на згадку про віднайдення Хреста Господнього у IV столітті. У VII столітті зі спомином про віднайдення Хреста була з’єднана інша подія – повернення древа Животворящого Хреста Господнього з перського полону. Це відбулося 14 вересня 628 року (27 вересня за новим стилем).
Таким чином, у святі цього дня з’єдналися два спомини: про знайдення Хреста Господнього і про повернення його з полону. Крім цього, богослужбові тексти свята нагадують вірним про страждання і смерть Господа, які Він витерпів на Хресті заради нашого спасіння.