15 лютого, в Неділю про Страшний суд та свято Стрітення Господня архімандрит Нестор очолив Божественну літургію у соборному храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері у співслужінні братії монастиря. 

Страшний Суд! Суддя гряде на хмарах, оточений незліченною громадою небесних сил безплотних. Сурми лунають по всіх кінцях землі і воскрешають померлих. Повсталі полки полками течуть на визначене місце, до престолу Судії, наперед уже передчуваючи, який пролунає у вухах їхній вирок. Бо діяння кожного виявляться написаними на чолі єства їхнього, і самий вигляд їхній відповідатиме справам і вподобанням. Поділ правих і лівих здійсниться сам собою. Нарешті, все вже визначилося. Настало глибоке мовчання. Ще мить – і чується рішучий вирок Судії – одним: «прийдіть», іншим: «ідіть від Мене» (Мф. 25:34, 41). Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Хай буде милість Твоя, Господи, на нас! – але тоді пізно вже буде волати так. Тепер треба подбати змити з єства свого написані на ньому знаки, несприятливі для нас. Тоді ріки сліз готові б були ми випустити, щоб омитися; але це вже ні до чого не послужить. Заплачемо тепер, якщо не річками сліз, то хоч струмками; якщо не струмками, хоч дощовими краплями; якщо і цього не знайдемо, розплачемося в серці й, сповідуючи гріхи свої Господеві, благатимемо Його пробачити нам їх, даючи обітницю не ображати Його більше порушенням Його заповідей, і ревнуючи потім вірно виконати таку обітницю.

14 лютого, напередодні Неділі про Страшний суд та святкування Стрітення Господня братією нашої обителі на чолі з намісником було звершено всенічне бдіння у соборному храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері.

Завтра Свята Церква згадує, як у 40-й день після народження Іісуса Христа його принесли до Єрусалимського храму. Із рук Пресвятої Богородиці і праведного Іосифа Богонемовля прийняв праведний старець Симеон. Він був вельми похилого віку і давно чекав Спасителя, оскільки йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Христа. Із уст Богоприїмця прозвучало пророцтво про Спасителя світу: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля” (Лк. 2:29-32). Також праведний старець виголосив пророчі слова Божій Матері: “…лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:34,35). Крім Симеона, Богонемовля зустрічала і славила пророчиця Анна, дочка Фануїлова. Так в особі Симеона й Анни останні праведники Старого Завіту, що минав, зустріли Новий Завіт в особі Господа Іісуса Христа.

Увечері 13 лютого, напередодні Вселенської батьківської (м’ясопусної) суботи, у нашому монастирі було звершено парастас.

14 лютого нашій обителі була звершена заупокійна Божественна літургія, яку очолив архімандрит Олексій. Під час Божественної літургії підносилися сугубі молитви за мир в Україні. Після закінчення заупокійної Божественної Літургії було відслужено спільну панахиду.

Вранці 8 лютого, в Неділю про блудного сина та день пам’яті Собору новомучеників і сповідників землі нашої в нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії. Першу Божественну літургію очолив архімандрит Нестор у співслужінні братії монастиря.

 07 лютого, напередодні Неділі про блудного сина та дня пам’яті Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської намісник нашої обителі очолив всеношну у співслужінні братії обителі.

Вперше цього року після полієлею було проспівано покаянний 136-й псалом: «На ріках Вавилонських…».

Після читання Святого Євангелія було проспівано покаянну стихиру: «Покаяння отверзи мені двері, Жизнодавче…».