22 квітня 2025 року, у вівторок Світлої седмиці, Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський та Богодухівський, очолив Божественну літургію в храмі Озерянської ікони Божої Матері Свято-Покровського чоловічого монастиря міста Харкова.
У богослужінні брали участь священнослужителі Харківської єпархії.
Після Причастя Святих Христових Таїн намісник монастиря архімандрит Нестор зачитав Пасхальне послання Високопреосвященнішого Онуфрія, митрополита Харківського і Богодухівського.
Наприкінці Богослужіння Високопреосвященніший митрополит Онуфрій очолив святкову хресну ходу до площі Свято-Покровського чоловічого монастиря, де звернувся до духовенства і віруючих Харківської єпархії Української Православної Церкви з архіпастирським словом і призвав на усіх Боже благословення.
Священнослужителі єперхії привітали митрополита Онуфрія з Великоднем та 25-річним ювілеєм архієрейської хіротонії.
Богослужіння у Світлий Понеділок
У Світлий понеділок, 21 квітня в нашому храмі була звершена Божественна Літургія, напередодні була звершина Велика Вечірня з читанням Євангелія.
Сьогодні розпочалась Світла Великодня седмиця – особливий час у житті Церкви, коли протягом семи днів з великою радістю святкується Світле Христове Воскресіння, Пасха Господня.
Цей тиждень є продовженням великоднього торжества, і кожен день його сприймається як один довгий, безперервний Великодній день. Весь тиждень у храмах лунають пасхальні піснеспіви, і більшість частин богослужіння співаються замість традиційного читання – як вираз радості, що не вміщається в слова.
Однією з особливостей Світлої седмиці є щоденні хресні ходи після літургії, які символізують переможну ходу Воскреслого Христа по всьому світу.
Замість звичних ранкових і вечірніх молитов вдома віруючі читають Великодні часи – короткі й радісні богослужіння, присвячені Воскресінню Господа.
Також цього тижня скасовується звичайний піст у середу й п’ятницю – це єдиний тиждень у році, коли всі дні є суто святковими. Церква закликає вірян не до стриманості, а до повноти духовної радості.
Ще одна особливість – від Пасхи і аж до свята П’ятидесятниці (Трійці) скасовуються земні поклони, як знак духовного піднесення і тріумфу над смертю.
Світла седмиця – це час, коли небо немов би відкрито, а кожна душа має змогу з новою силою відчути перемогу Життя над смертю. Тож не втратьмо цей дорогоцінний період, але проживімо його в подяці, радості й духовному оновленні!
Світле Христове Воскресіння. Великдень
Богослужіння в Воскресіння Христове неймовірно зворушливе, радісне і красиве. Починається воно з того, що Плащаницю, ікону на тканині із зображенням Христа, що лежить у гробі, вносять у вівтар. Три дні зі Страсної п’ятниці Плащаниця перебувала в центрі храму, символізуючи триденне перебування Христа у гробі. І ось коли її забирають до вівтаря, у храмі гасять світло, тільки горять свічки, і ми майже фізично відчуваємо морок і жах палестинської ночі, коли Ісус лежав у труні і ще ніхто не знав, чим це все скінчиться. Після закінчення полуношниці лунає піснеспів: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели співають на небесех…» Починається великодня утреня, яка переходить у літургію святителя Іоанна Златоуста, під час якої звучить головне привітання свята: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». Після заамвонної молитви намісник звершив чин освячення Артоса і великоднix страв.
Богослужіння Великої Суботи
Вечірню з Літургією Василя Великого очолив архімандрит Глєб.
Читання Апостола за літургією Великої Суботи завершує погребальний суботній день, і починає сяяти ранкова зоря Воскресіння. З цього моменту в храмі змінюється все, що нагадувало б скорботу попередніх днів. Після читання Апостола замість звичайного «Алілуя» співаються вірші 81-го псалма з приспівом «Воскресни, Боже…». У цей час великопісний одяг священнослужителів, престолу, жертовника і чорна завіса змінюються на білі — на знак небесного світла і слави Воскреслого Господа і як нагадування про світлих Ангелів, які сповістили мироносицям про Воскресіння Христове. Євангельське зачало розповідає про Воскресіння Спасителя. За літургією піднесли прохання про мир на українській землі. Наприкінці богослужіння за церковною традицією, священнослужителі звершили молитву на благословення хлібів і вина.
Утреня з чином погребіння Плащаниці Спасителя
18 квітня ввечері було відслужено Утреню Великої Суботи, на якій було звершено Чин погребіння Плащаниці. Це символічне чинопослідування переносить учасників у той далекий і скорботний час, коли Христос був зраджений, розп’ятий і помер. Зі смертю Ісуса, для його оточення і Матері здавалося б — усе скінчилося, зі смертю Учителя померла й остання надія. Згідно з людським сприйняттям і логікою — це так, але там, де закінчується область логіки і природного, починається область віри і надприродного. Саме так сталося і в той далекий час. Там, де людський розум виснажився в розумінні подій розп’яття і смерті, що відбуваються, відкрилася нова сфера — сфера сприйняття серця, за допомогою віри в дані Христом обітниці. Всі ці переживання укладені в словах Чину погребіння Плащаниці. Після співу Великого Славослів’я і Трисвятого був здійснений Хресний Хід із Плащаницею навколо храму.
