Category Archives: Новини

Божественна літургія в Неділю після Різдва Христового

11 січня 2026 року, у 31-ту неділю після П’ятидесятниці,після Різдва Христового і перед Богоявленням прав. Іосифа Обручника, Давида царя та Іакова, брата Господнього в нашій обителі було відслужено дві Божественні літургії. Намісник обителі Архімандрит Нестор очолив першу Божественну літургію у співслужінні братії монастиря у священному сані.

На сугубой єктенії, після прочитання Євангелія підносилися молитви за мир в Україні.

Святий Іосиф Обручник був праведним чоловіком Марії, матері Ісуса Христа, і обраним обручником. Він походив із царського роду Давида, але був простим теслею. Коли дізнався, що Марія зачала від Святого Духа, не бажаючи накликати на неї сором, вирішив відпустити її тихо. Однак ангел явився йому у сні, пояснивши, що Марія носить у своєму лоні Спасителя світу. Іосиф став опікуном і захисником Святої Родини, виконуючи свою місію з покорою і вірою.

Святий Давид, цар ізраїльський, був одним із найбільших царів старозавітного Ізраїля, на якого покладена велика роль у спасінні людства. Він був пастухом, але Бог вибрав його для царства. Давид з’єднав розділене царство і створив сильну та процвітаючу державу, яка стала основою для народження Месії. Його псалми, написані під впливом Святого Духа, стали важливою частиною священного писання і є духовним спадком для християн. Давид також розкаявся в своїх гріхах, і Бог подарував йому прощення, обіцяючи, що його нащадки, зокрема Ісус Христос, будуть правити на вічно.

Святий Іаків, брат Господній, був одним із перших апостолів і віруючих у Христа, хоч і не був біологічним братом Ісуса. Іаків, син Марії, сестри матері Ісуса, став головою Єрусалимської церкви. Він був відомий своєю праведністю, строгою молитвою та обережністю в справах віри. Його часто називали “праведним”, бо вів бездоганний спосіб життя, що послужило прикладом для інших християн. Іаків прийняв мученицьку смерть за віру, залишивши незабутній слід у християнській традиції.

Всенічне бдіння напередодні Неділі 31-ої після П‘ятидесятниці

10 січня, напередодні 31-ої Неділі після П‘ятидесятниці, Неділі після Різдва у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння у соборному храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері. Богослужіння очолив намісник обителі архімандрит Нестор у співслужінні братії.

Таїнство Хрещення громадянина Сполученого Королівства

9 січня 2026 року, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Онуфрія, у Свято-Покровському монастирі звершилося Таїнство Хрещення, яке прийняв громадянин Сполученого Королівства Великої Британії Браян Девід Ньюман з нареченням імені Давид — на честь святого царя Давида.

Наступного дня, у суботу по Різдві Христовому, в день пам’яті мучеників двадцяти тисяч, у Нікомидії спалених, за Божественною літургією новоохрещений причастився Святих Христових Таїн.

«I’m Brian David Newman from London in the United Kingdom, and on 9 January in Kharkiv I was baptised into the Orthodox Church by Priest-Monk Daniel, taking the baptismal name David, a name I feel aligned with through Saint King David. In my childhood, baptism was delayed and ultimately forgotten during difficult years for my family in the 1980s, when my father was out of work for a long period and my parents were focused on getting by. Although both of my parents were baptised Church of England, they were not regular churchgoers, and I grew up without receiving baptism. I did attend a Catholic school, Thomas More High School, which gave me an early respect for Christian faith and practice, even though I remained unbaptised.

Later in life I met my wife, Darya, who is from Kharkiv. From the beginning I respected her Orthodox faith, and over time I became more familiar with the Orthodox tradition, sometimes attending the Divine Liturgy with her and learning through conversation, reading, and listening. Orthodox worship, especially its reverence and chanting, made a deep impression on me and brought a sense of peace. Although we initially thought my baptism might happen in London, I felt strongly that it should take place in Kharkiv while we were here for Christmas, in living contact with the Church I had come to know. Receiving Holy Baptism and then Holy Communion for the first time has been a conscious, heartfelt decision: to embrace the Orthodox faith personally, to align with my family by marriage, and to lay a firm foundation for our future family.»

(Мене звати Браян Девід Ньюман, я з Лондона (Сполучене Королівство), і 9 січня в Харкові я був хрещений у Православній Церкві ієромонахом Даниїлом, прийнявши при хрещенні ім’я Давид, з яким відчуваю внутрішню співзвучність через святого царя Давида. У дитинстві моє хрещення відкладалося і зрештою було забуте через важкі роки для нашої родини у 1980-х, коли мій батько тривалий час був без роботи, а батьки були зосереджені на тому, щоб просто впоратися з життєвими обставинами. Хоча обидва мої батьки були хрещені в Англіканській Церкві, вони не були регулярними парафіянами, і я виріс без хрещення. Я навчався в католицькій школі Thomas More High School, і цей досвід дав мені ранню повагу до християнської віри та церковної практики, хоча сам я залишався нехрещеним.

Згодом у житті я зустрів свою дружину Дар’ю, яка родом із Харкова. Від самого початку я ставився до її православної віри з повагою, і з часом усе ближче знайомився з православною традицією, іноді відвідуючи разом із нею Божественну літургію та дізнаючись більше через розмови, читання й слухання. Православне богослужіння, особливо його благоговійна атмосфера та церковний спів, справили на мене глибоке враження й приносили відчуття миру. Хоча спочатку ми думали, що моє хрещення може відбутися в Лондоні, я чітко відчув, що воно має статися саме в Харкові, під час нашого перебування тут на Різдво, у живому дотику з Церквою, яку я встиг пізнати. Хрещення і перше причастя стали для мене усвідомленим і сердечним рішенням: особисто прийняти православну віру, зміцнити єдність із родиною моєї дружини та закласти міцний духовний фундамент для нашої майбутньої сім’ї.)

Божественна літургія в день собору Пресвятої Богородиці

8 січня 2026 року, у день святкування Собору Пресвятої Богородиці та попразднства Різдва Христового,Високопреосвященніший митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію в нашому монастирі. За богослужінням на сугубой єктенії перед престолом Божим було піднесено сугубі прохання за мир на нашій Українській землі.

Після причасного стиха намісник монастиря архімандрит Нестор оголосив Різдвяне послання Високопреосвященнішого Онуфрія, митрополита Харківського і Богодухівського, боголюбивим пастирям, всечесному чернецтву, викладачам і студентам Харківської духовної семінарії та всім вірним чадам Харківської єпархії Української Православної Церкви.

Наприкінці богослужіння правлячий архіпастир у співслужінні духовенства звершив чин славлення перед іконою Різдва Христового.

Після славлення до Високопреосвященнішого владики звернувся намісник монастиря, який від імені братії обителі та парафіян сердечно привітав архіпастиря зі світлим святом Різдва Христового.

У відповідь Високопреосвященніший владика Онуфрій подякував за теплі слова привітання, висловив щиру вдячність братії монастиря та всім вірянам за молитви, побажав миру, духовної радості та кріпості у вірі й призвав на всіх архіпастирське благословення.

Божественна літургія в день Різдва Господа і Спаса нашого Іісуса Христа

7 січня 2026 року, в свято Різдва Господа нашого Іісуса Христа, в нашому монастирі було звершено дві Божественні літургії, першу очолив намісник нашої обителі з братією монастиря.

Переживаючи радісну подію народження Господа нашого Ісуса Христа, ми відчуваємо цю величезну Божественну любов до нас, і наше серце тремтить від найбільшої подяки Богові за всі Його щедроти і благословення, послані роду людському, але головне для нас — і це принесе практичну користь нашому духовному стану — суд над самим собою. Як каже апостол Павло: «Якщо ми засуджуємо самі себе перед Богом, то вже не будемо Ним засуджені» (пор.: 1 Кор. 11: 31). Якщо в цьому тимчасовому житті ми будемо засуджувати самих себе, ми не будемо засуджені «останнього дня», бо суд уже відбувся в цьому світі.

Отже, ми стаємо свідками й учасниками святкування Різдва, ми стаємо причетними до цієї особливої різдвяної атмосфери, яка налаштовує на уважний розгляд і суд над самими собою з погляду того, що Господь зробив для нашого спасіння, бо ми знаємо, що Бог нічого не творив випадково та безцільно, але, будучи Господом Історії, всі події, які відбуваються у світі, скеровував до спасіння нашого. Так забажав і благоволив Бог, щоб усі події відбувалися з дивовижною точністю. Наприклад, Він захотів народитися в конкретний рік, конкретним, відомим нам чином, у певній країні й місті і навіть у всім нам відомому вертепі; різдво Його випереджували та супроводжували події, детально описані в Євангелії.

Наш монастир вітає кожного з вас із цим великим святом. Нехай різдвяна радість оселиться у вашому серці й не покидає вас ніколи! Христос Рождається — славіть!!!