Monthly Archives: Квітень 2024

Божественна Літургія в день Похвали Пресвятої Богородиці

20 квітня, в суботу пʼятого тижня Великого Посту, день Похвали Пресвятої Богородиці, преподобного Даниїла Переяславського ієромонах Даниїл очолив святкове богослужіння в Свято-Озерянському храмі монастиря. 

Чин Похвали Пресвятої Богородиці

 
У суботу 5-ї седмиці Великого посту православні християни з особливою шаною прославляють Пресвяту Богородицю. День цей за церковним календарем отримав назву Похвали Божої Матері, або ж Суботи акафіста. Напередодні ввечері, 19 квітня, у  Озерянському храмі Свято-Покровського чоловічого монастиря було звершено утреню з читанням Акафіста Пресвятій Богородиці. Акафіст ділиться на чотири частни, щоразу по 3 ікоси і 3 кондаки: після кафізм (16-ї та 17-ї) і після 3-ї та 6-ї пісень канону. Кожне читання починається і закінчується співом кондака Взбранной Воєводі. На кожне читання священнослужителі виходять через царські врата на середину храму.
Цей особливий день, присвячений Пресвятій Діві Марії, у церковному календарі з’явився після чудесного порятунку Константинополя від ворожої облоги 626 року. Це був не єдиний випадок, коли Богоматір за молитвами жителів міста врятувала його від загарбників. Тож звичай збиратися раз на рік у славнозвісному Влахернському храмі (куди городяни приходили в скрутні дні для молитви) та дякувати Богородиці за милість і захист укорінився в Константинополі. Поступово це винятково візантійське свято поширилося по всій Православній Церкві.
Звісно, приходячи цього дня до храму, сучасні віряни згадують не тільки ті далекі події — складно щиро дякувати за те, що відомо лише за кількома рядками з книги. Але в житті кожної віруючої людини є моменти, коли ми звертаємося до Богоматері з якоюсь своєю скорботою і отримуємо полегшення, відчуваємо участь Матері Божої в нашому власному житті. Кожному є за що подякувати Їй.
 
 

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського

17 квітня 2024 року, у середу п’ятої седмиці Великого Посту звершується особливе, довготривале Богослужіння – «Маріїне стояння», читання Великого канону преподобного Андрія Критського і житія преподобної Марії Єгипетської. У Свято- Покровському чоловічому монастирі духовенство обителі звершило соборне богослужіння, під час якого було прочитано весь Великий канон прп. Андрія Критського, який читався по частинах у перші чотири дні 1-ї седмиці.

Божественна Літургія у Неділю четверту Великого Посту

14 квітня, у Неділю четверту Великого Посту, прп. Іоанна Ліствичника, братією у священному сані соборно була звершена пізня Божественна Літургія Василія Великого. За Літургією була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

На закінчення читання сьогоднішнього Євангелія, ми чули слова Господа: «А цей же рід, — тобто рід бісівський, — виганяється тільки молитвою і постом». Це тому, що істинної віри не може бути без подвигів молитви і посту. Істинна віра породжує молитву і піст, які зі свого боку сприяють ще більшому зміцненню віри. Тому православні богослужбові піснеспіви вихваляють молитву і піст, як двосічну зброю проти бісів і пристрастей. «Пісника і молитовника здалека чують біси», — каже єп. Феофан Вишенський Затворник, — «і тікають від нього далеко, щоб не отримати болючого удару. Чи можна думати, що де немає посту і молитви, там уже біс? — Можна».

Всенічне бдіння напередодні Неділі четвертої Великого поста

Увечері 13 квітня, напередодні Неділі четвертої святої Чотиридесятниці, дня памʼяті прп. Іоанна Ліствічника, архімандрит Нестор очолив всенічне бдіння.
За вечірнім богослужінням Отцю Намісникові співслужили братія обителі у священному сані. Після полієлею ієромонах Даниїл помазав учасників богослужіння благословенним єлеєм.

У Богослужінні четвертого тижня Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі пр. Іоанна Ліствичника, який написав твір, де він показав сходинку або порядок добрих діянь, які приводять нас до Престолу Божого.
Найвеличніший з подвижників благочестя, пр. Іоанн не тільки сам досяг висоти духовної досконалості, а й іншим залишив керівництво для їхнього духовного життя, написавши душевно-рятівний твір « Лествицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У « Лествиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (обжерливість, блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів та ін.), які однаково притаманні і ченцю, і мирянину. Разом із цим «Ліствиця» керує до виховання чеснот, обов’язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смиренність, молитва та ін.). Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, « Лествиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує до благочестя і спасіння душі.