Category Archives: Новини

Божественна літургія в Неділю 2-гу Великого посту

 
31 березня 2024 року, у другу Неділю Великого Посту, Свт. Григорія Палами і Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, у нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії,  піздню очолив священноархімандрит обителі Онуфрій,митрополит Харківський і Богодухівський.
На сугубій єктенії Правлячий архіпастир підніс молитву за мир в Україні.
По завершенні недільного богослужіння духовенство вийшло на середину храму та здійснило славлення з читанням молитви всім преподобним отцям Києво-Печерським. За сьогоднішнім богослужінням читалося Євангеліє від Марка про зцілення розслабленого, якого принесли до ніг Христа Спасителя. Бачачи цю віру, а також і віру самого розслабленого, який дозволив себе спустити в такий спосіб до ніг Ісуса, Господь говорить розслабленому: «Дерзай, чадо, відпускаються гріхи твої!», указуючи цим самим на зв’язок, який є між його хворобою і гріховністю. За вченням Слова Божого, хвороби і є наслідком гріхів (Ін. 9:2, Як. 5:14, 15) і посилаються іноді Богом як покарання за гріхи (1 Кор. 5:3-5, 1 Кор. 11:30). Часто між хворобою і гріхом є очевидний зв’язок, якими є, напр., хвороби від пияцтва і розпусти. Тому, щоб зцілити хворобу, потрібно спочатку зняти гріх, пробачити його. Мабуть, розслаблений сам усвідомлював себе великим грішником настільки, що навряд чи міг сподіватися на прощення, чому Спаситель і підбадьорив його словами: “дерзай, чадо!”

Літургія Ранішеосвячених Дарів у середу другої седмиці Великого посту

27 березня 2024 року, у середу другої седмиці Великого посту, Божественну літургію Ранішеосвячених Дарів у храмі на честь Озерянської ікони Пресвятої Владичиці нашої Богородиці нашого монастиря очолив Високопреосвященніший Онуфрій,митрополит Харківський і Богодухівський в співслужінні братії та гостей в священному сані. 

За Богослужінням Правлячий архіпастир підніс молитву за мир в Україні.

Після запричастного вірша братія на чолі з намісником привітали священноархімандрита з днем народження.

Божественна літургія в неділю 1-шу Великого посту. Торжество православ’я

У першу неділю Великого посту Православна Церква молитовно святкує Торжество Православ’я — торжество Церкви над усіма єресями і розколами, що коли-небудь існували.
Цього дня в нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії, пізню з яких очолив отець-намісник. 

На сугубій єктенії прозвучали прохання про мир в Україні.                                               Після відпусту літургії було звершено чин Торжества Православ’я.
Сьогодні, в першу неділю Великого посту, ми чуємо Святе Євангеліє, яке оповідає нам про те, як різними шляхами люди приходять до Господа Бога. Два учні, Филип і Нафанаїл, майбутні апостоли Христові, міркують між собою про те, хто Він — Ісус із Назарету? Нафанаїл висловлює сумнів, Филип каже йому: «Піди й подивися» (Ін. 1, 45, 46). Дорогі брати і сестри! «Піди й подивися», — каже Филип Нафанаїл. Це Господь через Слово Боже говорить нашим душам, які часом ще сумніваються в необхідності життя з Богом. Для того, щоб зрозуміти, що це значить, треба нам піти й подивитися та доторкнутися до спасительної Церкви Христової, яка дає нам можливість цього спасіння. Перевірити на собі, на своїй власній душі. Перш ніж говорити про піст, нам треба спробувати самим пройти цей терен посту, постуючи і тілесно, і духовно. Піти і подивитись, і тоді ми самі на собі відчуємо, і вже, як каже пророк, не треба буде нас навчати, бо Дух Святий у нас буде вже говорити, не треба буде нам пояснювати необхідність духовного посту; якщо наші душі відчують це, вони будуть до цього прагнути.

Всенічне бдіння напередодні неділі Торжества Православ’я

23 березня братією монастиря було звешено всенічне бдіння.

Цим урочистим вечірнім Богослужінням свята Церква предваряє недільний день першого тижня Великого посту, іменованому Торжеством Православ’я.

У першу неділю Великого посту Церква святкує Торжество Православ’я, згадуючи подолання історичного явища іконоборства у 843 році в Константинополі та повернення вшанування ікон як живого свідчення втілення Бога у людську природу і освячення матеріального світу. Захист ікон був захистом віри у втілення Христа, оскільки іконоборство було однією із форм заперечення реальності історичної події втілення Бога. Християнська ікона — це вираження богослов’я у фарбах. Все, що у Святому Письмі та у житіях святих зображено за допомогою друкованих літер, те на іконі зображене за допомогою різних фарб. Для православних християн ікона не є ідолом, що підміняє собою невидимого Бога, ікона — це символ і знак присутності Живого Бога «тут і зараз»: у Церкві, у нашому домі, а відтак і у нашому реальному житті. Між Боговтіленням Христа та іконошануванням святі отці Церкви бачили нерозривний зв’язок. Через освячення людського життя у Христі природа людини отримала нову сутність і стала достойною богословського оспівування, осмислення та зображення на іконах. Від самого початку історії Церкви іконошанування стало незмінним атрибутом православної віри.