17 квітня 2024 року, у середу п’ятої седмиці Великого Посту звершується особливе, довготривале Богослужіння – «Маріїне стояння», читання Великого канону преподобного Андрія Критського і житія преподобної Марії Єгипетської. У Свято- Покровському чоловічому монастирі духовенство обителі звершило соборне богослужіння, під час якого було прочитано весь Великий канон прп. Андрія Критського, який читався по частинах у перші чотири дні 1-ї седмиці.

14 квітня, у Неділю четверту Великого Посту, прп. Іоанна Ліствичника, братією у священному сані соборно була звершена пізня Божественна Літургія Василія Великого. За Літургією була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

На закінчення читання сьогоднішнього Євангелія, ми чули слова Господа: «А цей же рід, — тобто рід бісівський, — виганяється тільки молитвою і постом». Це тому, що істинної віри не може бути без подвигів молитви і посту. Істинна віра породжує молитву і піст, які зі свого боку сприяють ще більшому зміцненню віри. Тому православні богослужбові піснеспіви вихваляють молитву і піст, як двосічну зброю проти бісів і пристрастей. «Пісника і молитовника здалека чують біси», — каже єп. Феофан Вишенський Затворник, — «і тікають від нього далеко, щоб не отримати болючого удару. Чи можна думати, що де немає посту і молитви, там уже біс? — Можна».

Увечері 13 квітня, напередодні Неділі четвертої святої Чотиридесятниці, дня памʼяті прп. Іоанна Ліствічника, архімандрит Нестор очолив всенічне бдіння.
За вечірнім богослужінням Отцю Намісникові співслужили братія обителі у священному сані. Після полієлею ієромонах Даниїл помазав учасників богослужіння благословенним єлеєм.

У Богослужінні четвертого тижня Великого посту св. Церква пропонує нам високий приклад посницького житія в особі пр. Іоанна Ліствичника, який написав твір, де він показав сходинку або порядок добрих діянь, які приводять нас до Престолу Божого.
Найвеличніший з подвижників благочестя, пр. Іоанн не тільки сам досяг висоти духовної досконалості, а й іншим залишив керівництво для їхнього духовного життя, написавши душевно-рятівний твір « Лествицю», де представив 30 ступенів духовного сходження від досконалості до досконалості. У « Лествиці» описується боротьба подвижника благочестя з такими пороками і пристрастями (обжерливість, блуд, сріблолюбство, гордість, марнославство, гнів та ін.), які однаково притаманні і ченцю, і мирянину. Разом із цим «Ліствиця» керує до виховання чеснот, обов’язкових для християн (наприклад, лагідність, цнотливість, терпіння, смиренність, молитва та ін.). Зображуючи шлях поступового сходження до моральної досконалості, « Лествиця» є вірним і надійним керівництвом до духовного життя для тих, хто ревнує до благочестя і спасіння душі.

Божественна Літургія у Хрестопоклонну Неділю Великого посту, свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квiтня, у Хрестопоклонну Неділю Великого посту, в день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, намісник монастиря архімандрит Нестор очолив ранню Божественну Літургію у співслужінні священнослужителів з числа братії монастиря.

На сугубій єктенії, після прочитання Євангелія підносилися молитви за мир в Україні.

Насамкінець отець Нестор звернувся до присутніх зі словом проповіді, і преподав благословення.

З Євангелія від Луки ми дізнаємося, що трохи більше ніж два тисячоліття тому в маленькому палестинському містечку Назареті сталася подія, що перевершує наше розуміння, — природа Бога з’єдналася з природою людини.
Постараємося лише зрозуміти головне: те, що займає кілька рядків євангельської розповіді, готувалося всією історією старозавітного людства, і в діалозі ангела і Діви Марії ця історія набула свого сенсу і довгоочікуваного завершення. Старий заповіт (що означає буквально «давній союз», «старий договір») Бога з людиною, що мав характер підготовчий і тимчасовий, відтепер змінюється Новим Союзом з усім людством і на всі часи.
«Сьогодні — початок нашого спасіння…», — співається за богослужінням. Продовженням його стане земне життя Боголюдини Ісуса Христа — «Другого Адама», а завершенням — Таємна вечеря, Голгофа, вигук «Звершилося!», сходження до Пекла, Триденне Воскресіння, Вознесіння і сидіння «праворуч Отця».

6 квітня 2024 року, напередодні Неділі третьої Великого посту, Хрестопоклонної, напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Святкове богослужіння очолив намісник обителі у співслужінні духовенства монастиря.

На Утрені після Великого славослів’я було звершено винесення Хреста і поклоніння йому зі співом молитви: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і Святе Воскресіння Твоє славимо».

Поклоніння Хресту було встановлено в давнину для підтримання в середині посту духовних сил вірян. Воно нагадує про те, що саме Хрест є головною зброєю нашого спасіння. Хрест — символ не тільки спокутної смерті Христа, але також — і Його славного Воскресіння, яке відкрило шлях до раю всім, хто готовий слідувати за Христом.

Крім того, цьогоріч на Хрестопоклонну неділю припало свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, тому в богослужінні поєднуються піснеспіви свята і Тріоді Пісної. Це буває досить рідко, наступного разу такий збіг за православною пасхалією випадає на 2097 рік.