31 січня, напередодні Неділі про митаря та фарисея, намісник нашої обителі очолив всеношну у співслужінні братії обителі.
З Тижня (Неділі) про митаря і фарисея Церква починає готувати нас до Великого посту. На недільних утренях, перед каноном співаються зворушливі стихири «Покаяния отверзи ми двери, Жизнодавче…», «На спасения стези настави мя, Богородице…», «Множество содеянных мною лютых…».
В основу першої стихири — «Покаяния отверзи ми двери, Жизнодавче…» — покладена притча про митаря: з неї взято порівняння для зображення покаянного почуття. В основі другої пісні — «На спасения стези настави мя, Богородице…» — лежить притча про блудного сина. В основі третьої — «Множество содеянных мною лютых…» — пророкування Спасителя про Страшний Суд.
«Слава Отцу и Сыну и Святому Духу: Покаяния отверзи ми двери, Жизнодавче, утренюет бо дух мой ко храму святому Твоему, храм носяй телесный весь осквернен; но яко Щедр очисти благоутробною Твоею милостию.
И ныне и присно и во веки веков, аминь: На спасения стези настави мя, Богородице, студными бо окалях душу грехми и в лености все житие мое иждих; но Твоими молитвами избави мя от всякия нечистоты.
Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоей и по множеству щедрот Твоих очисти беззаконие мое!
Множество содеянных мною лютых помышляя окаянный, трепещу страшнаго дне суднаго, но надеяся на милость благоутробия Твоего, яко Давид вопию Ти: помилуй мя, Боже, по велицей Твоей милости!» — це єдиний піснеспів, що об’єднує період підготовки до Великого посту і сам піст, уперше прозвучавши в Неділю про митаря і фарисея. Ми чутимемо його на кожній недільній всенічній (вечірнє богослужіння в суботу ввечері) аж до п’ятої Неділі Великого посту, або Неділі преподобної Марії Єгипетської.
