31 серпня, напередодні Неділі 10-ї після Пʼятидесятниці, в соборному храмі на честь ікони Божої Матері «Озерянська» було звершено всенічне бдіння. Богослужіння очолив намісник обителі, архімандрит Нестор у співслужінні братії монастиря.

Увечері 28 серпня братією монастиря було звершено Вечірнє богослужіння з чином погребіння плащаниці Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії. Прославлення Божої Матері займає особливе місце в богослужіння Православної Церкви. В дні свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії у багатьох храмах нашої Церкви звершується служба Єрусалимської Утрені із чином Похорону Плащаниці Пресвятої Богородиці. Це богослужіння відправляється на зразок Єрусалимської Утрені Великої Суботи, і його головну частину становить 17-та кафізма із особливими приспівами, або Непорочні із Похвалами. Саме це богослужіння складається із Великої Вечірні та Єрусалимської Утрені. Під час Утрені, після співу особливих тропарів на прославлення Пресвятої Богородиці, священнослужителі виходять на середину храму до Плащаниці Богородиці, де власне читаються Непорочні з Похвалами. Згідно благочестивої традиції, в цей час священнослужителі і вірні тримають у руках запалені свічі.Під час співу Великого Славослів’я священнослужителі знову вийшли до Святої Плащаниці, вшанувавши її кадінням та звершивши разом із вірянами три земних поклони. Після чого Плащаниця, під спів поховального «Святий Боже», була хресним ходом обнесена навколо храму.Варто зауважити, що богослужіння Погребіння Плащаниці Пресвятої Богородиці особливо урочисто відправляється у Святому Граді Єрусалимі, у Гефсиманії, на місці ймовірного поховання Матері Божої.

Вранці 28 серпня в день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, у нашому монастирі були відслужені дві Божественні літургії, першу очолив намісник обителі. На сугубій єктенії була піднесена молитва за мир в Україні.

Сьогоднішній євангельський уривок завжди читається на літургії майже в усі дні Богородичних свят, оскільки образ цієї Марії є символом Пресвятої Діви Марії, яка також обрала «добру частину» ср. напр. Лк. 2:19, 51. До цього уривку приєднуються ще вірші Лк. 11:27—28, де прямо прославляється Мати Божа і знову ублажаються «який чує слово Боже і зберігає е». Виправдовуючи Марію, Господь відповів Марті з таким же дружнім докором: «Марфа, Марфа, ти дбаєш і метушишся про багато чого; а одне тільки потрібне. Марія ж обрала благу частину, яка не відбереться від неї». Сенс цього закиду той, що старанність Марфи спрямована на скороминучу метушню, без якої можна обійтися, а Марія обрала те, що єдино потрібно для людини – увага до Божественного вчення Христового і наслідування йому. Те, що Марія набуває, слухаючи Господа, ніколи не відійде від неї.

27 серпня 2024 року, напередодні Успіння Пресвятої Богородиці, намісник монастиря очолив всенічне бдіння у соборному храмі на честь ікони Божої Матері «Озерянска» у співслужінні братії монастиря.

Сьогодні 25-го серпня, у 9-у Неділю по П’ятидесятниці у нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії,ранню літургію очолив архімандрит Нестор у співслужінні братії обителі. 

Під час Божественної літургіі підносилися сугубі молитви за мир в Україні.
Були великі люди, які будували будівлю свого християнського життя з дорогоцінних каменів, як будував її преподобний і богоносний отець наш Серафим Саровський, святителі Питирим Тамбовський і Тихон Воронезький. Були такі, які будували із золота і срібла.
Але є багато людей, які вважають себе християнами, які будують будівлю свого життя з дерева, сіна, соломи. Що це означає? Вони будують теж на основі, покладеній апостолом Павлом, на Основі, Яка є Ісус Христос, але будують непридатні, жалюгідні халупи – дерев’яні, солом’яні, інколи навіть тільки схожі на купу сіна, бо рідко творять богоугодні справи, а частіше грішать. Мало вони думають про жертви духовні, а більше дбають про те, щоб збудувати будівлю для безтурботного життя в цьому віці.
Є деякі люди, чиї будівлі подібні до павутиння, і тчуть вони це павутиння все життя, чекаючи, щоб у нього заплуталися брати й сестри їхні. Про таких уже годі й говорити. (Лука Кримський святитель)