Божественна літургія в Неділю про блудного сина
Вранці 16 лютого, в Неділю про блудного сина в нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії. Першу Божественну літургію очолив архімандрит Нестор у співслужінні братії монастиря.
Всенічне бдіння напередодні Неділі про блудного сина
15 лютого, напередодні Неділі про блудного сина, намісник нашої обителі очолив всеношну у співслужінні братії обителі.
Завтра свята церква святкує день памʼяті праведного Сімеона Богоприїмця. Праведний Симеон Богоприємець був, за свідченням святого євангеліста Луки, одним з обранців Божих, які чекали на розраду Ізраїлеву, і Дух Святий перебував на ньому (Лк. 2:25). Йому було сповіщено від Бога, що він не помре до того часу, поки у світ не прийде обіцяний Месія – Христос Господь.
Стародавні історики повідомляють, що єгипетський цар Птоломей II Філадельф (285-247 до Різдва Христового) побажав поповнити свою знамениту Олександрійську бібліотеку текстами священних книг. Він запросив з Єрусалима книжників. Синедріон послав своїх мудреців. Серед 72 вчених, які прибули в Олександрію для перекладу Священного Писання грецькою мовою, був запрошений і праведний Симеон.
Праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї. Прочитавши в оригіналі слова “Ось Діва в утробі зачне, і Сина народить” (Іс. 7:14), він вирішив, що слово “Діва” тут вжито помилково, замість слова “Дружина”, і хотів виправити текст. У цей момент йому з’явився Ангел і втримав його руку, кажучи: “Вір написаним словам, і ти сам переконаєшся, що вони справдяться, бо не скуштуватимеш смерті, аж поки не побачиш Христа Господа, Котрий народиться від Чистої і Пренепорочної Діви”. Відтоді праведний Симеон став очікувати пришестя Обіцяного Месії.
І ось одного разу праведний Симеон, ведений Духом Божим, прийшов до Єрусалимського храму. Це було в той самий день (сороковий після Різдва Христового), коли Пречиста Діва Марія та Її Обручник Іосиф прийшли туди, щоб здійснити обряд, встановлений іудейським законом, – представити перед Господом свого Божественного Первістка та принести покладену жертву. Щойно праведний Симеон побачив тих, хто прийшов, Дух Святий відкрив йому, що Богонемовля, Якого тримала Пречиста Діва Марія, і є очікуваний Месія, Спаситель світу. Старець прийняв на свої руки Немовля Христа і вимовив свої пророчі слова: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля”. Він благословив Пречисту Діву і праведного Йосипа і, звертаючись до Богородиці, сказав: “Ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,– і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:22-35).
Далі святий євангеліст оповідає: “Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі.” (Лк. 2:36-38).
Про святого і праведного Симеона Богоприїмця відомо, що він помер, проживши 360 років. У VI столітті святі мощі його було перенесено до Константинополя.
Божественна Літургія у Свято Стрітення Господа Нашого Іісуса Христа. Чин освячення свічок і води
15 лютого 2024 року, коли Церква святкує двунадесяте свято Стрітення Господнього, братія монастиря зібралася в храмі обителі за Божественною літургією.
Святкове богослужіння очолив архімандрит Нестор с братіею обителі у священному сані. Під час Богослужііня були піднесені прохання та молитва за мир в Україні. По завершенні святкового богослужіння було звершено чин освячення свічок і води.
У Стрітенні Господа оточують, з одного боку, праведність, яка сподівається на спасіння не від себе, – це Симеон, і суворе в пості й молитвах життя, оживлене вірою, – це Анна; з іншого боку – чистота сутнісна, всебічна та непохитна – це Діва Богоматір, і смиренна, мовчазна покірність і відданість волі Божій – це Іосиф Обручник. Перенеси всі ці духовні настрої у своє серце і побачиш Господа, Котрий не приноситься, а Сам приходить до тебе, приймеш Його в обійми серця, і заспіваєш пісню, яка пройде небеса і звеселить усіх ангелів і святих.
Після Літургії була відслужина заупокійна літія на могилі приснопоминаємого ієродиякона Іоанна (Корж).
Всенічне бдіння напередодні Стрітення Господня
14 лютого, напередодні святкування Стрітення Господня братієй нашої обителі на чолі з намісником було звершено всенічне бдіння у соборному храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері.
Завтра Свята Церква згадує, як у 40-й день після народження Іісуса Христа його принесли до Єрусалимського храму. Із рук Пресвятої Богородиці і праведного Іосифа Богонемовля прийняв праведний старець Симеон. Він був вельми похилого віку і давно чекав Спасителя, оскільки йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Христа. Із уст Богоприїмця прозвучало пророцтво про Спасителя світу: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля” (Лк. 2:29-32). Також праведний старець виголосив пророчі слова Божій Матері: “…лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:34,35). Крім Симеона, Богонемовля зустрічала і славила пророчиця Анна, дочка Фануїлова. Так в особі Симеона й Анни останні праведники Старого Завіту, що минав, зустріли Новий Завіт в особі Господа Іісуса Христа.
Всенічне бдіння собору Вселенських учителів і святителів Василію Великому, Григорію Богослову, Іоанну Златоусту
Увечері 11 лютого 2025 року, напередодні свята собору Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанну Златоуста, у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Богослужіння очолив Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський у співслужінні братії обителі.
За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 року, у Константинополі розгорілася суперечка, що розділила на три табори мужів, освічених у питаннях віри і старанних у набутті чеснот. Йшлося про трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Одні виступали за те, щоб віддати перевагу св. Василію перед двома іншими, оскільки він зумів пояснити таємниці природи як ніхто інший і був піднесений чеснотами на Ангельську висоту. У ньому, говорили його прихильники, не було нічого низинного чи земного, він був організатором чернецтва, очільником усієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим пастирем стосовно чистоти моралі. Тому, робили висновок вони, св. Василій стоїть вище за св. Іоанна Златоуста, який за характером був більш схильний прощати грішників.
Інша партія, навпаки, захищала Златоуста, заперечуючи супротивникам, що прославлений єпископ Константинополя анітрохи не меншою мірою, ніж свт. Василій, був спрямований боротися з вадами, закликати грішників до покаяння і спонукати народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, златоустий пастир зросив Церкву справжньою повноводною рікою проповідей. У них він тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті, причому йому вдалося це зробити краще, ніж двом іншим християнським учителям.
Третя група ратувала за те, щоб визнати головним свт. Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що свт. Григорій, який краще за всіх опанував мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого ступеня в спогляданні Бога, тому ніхто з людей не зміг настільки чудово викласти вчення про Святу Трійцю.
