Озерянская Икона Божьей Матери

Мир Вам!

 
Ми раді вітати Вас на сайті нашої святої обителі. Тут Ви можете познайомитися з її повсякденним життям та історією створення.

Піздня божественна літургія в день свята Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

14 жовтня 2024 року, у свято Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський звершив святкову Божественну літургію у храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері Свято-Покровського чоловічого монастиря міста Харкова.

На сугубій єктенії Правлячий архіпастирь підніс молитву за мир на українській землі.

Згідно Передання, Богородиця з’явилася віруючим, які молилися у Влахернському храмі в Константинополі. Божа Матір розкрила свій омофор (покривало для голови) над людьми, і це чудо стало знаком заступництва над людьми. У свята немає аналогів в інших гілках християнства.
Диво явлення Богородиці відбулося в середині Х століття. У Влахернській церкві в Константинополі зберігалися риза Богоматері, омофор (покривало для голови) і частина пояса. Ці святині в V столітті перенесли сюди з Палестини. Був недільний день, йшло всенічне бдіння. Серед парафіян був святий Андрій, Христа ради юродивий. У середині ночі, під час молитви, він побачив, як по небу йде Пресвята Богородиця. Вона була осяяна світлом, поруч з нею йшли Іоанн Предтеча, Іоанн Богослов, ангели й святі.
Святий Андрій побачив, як Божа Мати стала на коліна і почала зі слізьми молитися за християн. Потім підійшла до Престолу храму і продовжила молитися там. А потім — зняла з голови омофор і розпростерла його над людьми, що молилися. У цей момент сяйво йшло не тільки від Богородиці — покривало теж світилося «краще променів сонячних». Богородиця просила Господа Іісуса Христа прийняти молитви всіх людей: «Царю Небесный, – глаголаше в молитве на воздусе со Ангелы стоящая Всенепорочная Царица, – приими всякаго человека, молящегося к Тебе и призывающего Имя Мое на помощь, да не отыдет от Лика Моего тощ и неуслышан».

Рання божественна літургія в день свята Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

14 жовтня 2024 року, в день свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, в нашій обителі було відслужено дві Божественні літургії, ранню очолив архімандрит Макарій. 
Сьогоднішній уривок з Євангелія Лк. 10:38, завжди приєднується до Євангелія про відвідини Господом Марфи та Марії і читається, як одне Євангеліє на свята Богородиці. Бесіда Господа так вразила одну жінку, за переказами Маркела, служницю Марфи, що вона не могла втримати свого захвату і всенародно прославила Господа і Його Пречисту Матір, Яка разом із названими братами Його перебувала тут же, тільки поза домом (див. Мф. 12:46). «Блаженне чрево» тощо, тобто блаженна та, Яка народила і виховала такого великого Учителя. Тут ми бачимо початок прославлення Богоматері, на виконання Її власного пророцтва: «відтепер ублажать Мене всі роди».

Божественна літургія в Неділю 16 -ту після П’ятидесятниці

Вранці 13 жовтня, в Неділю 16-ту після П’ятидесятниці, в нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії. Богослужіння очолив намісник обителі, архімандрит Нестор у співслужінні братії обителі. За богослужінням молилися за мир в Україні.

Наріжна, початкова заповідь — люби. Мале слово, а виражає всеосяжну справу. Легко сказати — люби, але не легко досягти належної міри любові. Не зовсім ясно і те, як цього досягти; тому-то Спаситель обставляє цю заповідь іншими пояснювальни ми правилами: “люби… як самого себе” (Мф. 19:19); і “як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними” (Лк. 6:31). Тут вказується міра любові, можна сказати, безмірна; бо чи є міра любові до самого себе і чи є добро, якого не побажав би собі хто від інших? Натомість, однак, цей припис не є нездійсненним.
Вся справа стоїть за тим, щоб увійти в досконале співчуття до інших так, щоб їхні почуття цілком переносити на себе, відчувати так, як вони відчувають. Коли це буде, годі й вказувати, що в якому разі треба зробити для інших: саме серце вкаже. Ти тільки потурбуйся підтримувати співчуття, а то негайно підійде егоїзм і поверне тебе до себе та замкне в собі. Тоді й пальцем не поворухнеш для іншого і дивитися на нього не станеш, хоч помри він. Коли сказав Господь: “люби ближнього… як самого себе”, то хотів, щоб замість нас став у нас, тобто в серці нашому, ближній. Якщо ж там по-старому стоятиме наше “я”, то не чекай добра.

Всенічне бдіння напередодні 16-ї Неділі після П‘ятидесятниці

12 жовтня, напередодні шістнадцятої Неділі після П‘ятидесятниці у соборному храмі монастиря, на честь ікони Божої Матері «Озерянська» було звершено всенічне бдіння.
Богослужіння очолив намісник обителі архімандрит Нестор у співслужінні братії обителі.