Вранці 23 березня, в Неділю 4-ту Великого посту, день памʼяті преподобного Іоанна Ліствичника та преподобного Олексія, чоловіка Божого, в нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії. Першу Божественну літургію очолив намісник обителі у співслужінні братії монастиря.

Під час Богослужіння підносилися прохання та молитва за мир в Україні.

(Ін. 5:24-30)

«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які, хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.