Всенічне бдіння напередодні Неділі 8-ї після П’ятидесятниці, дня пам’яті Прор. Єзекіїля
3 серпня Православна церква відзначає пам’ять Прор. Єзекіїля.
2 серпня напередодні ввечері було відслужено всенічне бдіння.
Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Він народився в місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священником і сином священника Вузія. Під час другої навали на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, у двадцятип’ятирічному віці Єзекіїль був відведений до Вавилону разом з царем Єхонією II і багатьма іншими іудеями.
У полоні пророк Єзекіїль жив біля річки Ховар. Там, коли святому пророку було тридцять років, у видіннях йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум’я, а в ньому була таємнича подоба рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, які мали кожне чотири обличчя: людини, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло ніби кришталеве склепіння, над яким знаходилася подоба престолу ніби із блискучого сапфіру. На цьому престолі була сяюча «подоба Людини», а навколо Нього веселка (Єз. 1:4-28).
За тлумаченням отців Церкви, пресвітла «подоба Людини», яка сидить на сапфіровому престолі, була прообразом воплочення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, Котра стала Престолом Божим; чотири тварини проображали чотирьох євангелістів, а колеса з безліччю очей знаменували частини світу зі всіма народами землі. За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя святий Єзекіїль був страчений: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Благочестиві євреї зібрали понівечене тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сима і Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада.
Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеній до Біблії.
