21 вересня 2025 року, у Неділю 15-ту після П’ятидесятниці та в день великого дванадесятого свята — Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, в нашій обителі було відслужено дві Божественні Літургії. Першу Літургію очолив намісник обителі у співслужінні братії монастиря у священному сані.
Під час сугубої єктенії підносилися щирі молитви за мир в Україні, за воїнів та весь народ Божий. Після відпусту Літургії духовенство вийшло на середину храму, де було звершено славлення Різдву Пресвятої Богородиці.
Духовний зміст свята та Євангельського читання
Різдво Пресвятої Богородиці знаменує початок спасіння людського роду, адже через народження Пречистої Владичиці готувався прихід у світ Спасителя. Як навчають святі отці, уривок сьогоднішнього Євангелія про Марфу і Марію має глибокий духовний зміст:
• Марія символізує внутрішній подвиг — стан спокою та смирення, у якому душа слухає слово Христове та цілковито довіряє волі Божій.
• Марфа — це образ активних діянь, необхідних для служіння, без яких неможливо створити належні умови для духовної тиші й споглядання.
Преподобний Варсонофій Великий навчає: «Внутрішнім робленням, поєднаним із серцевою скорботою, виробляється справжня безмовність серця; від такої безмовності народжується смиренність; смиренність робить людину обителью Бога».
Той, хто досягає служіння Богу духом, залишає марні зовнішні турботи, віддаючи себе цілком керівництву Спасителя. Таким чином, рівновага між діяльністю й молитвою, зображена у Євангелії через Марфу та Марію, вказує на шлях духовного вдосконалення.
