23 березня, у Хрестопоклонну Неділю Великого посту ,священноархімандрит нашої обителі Високопреосвященнийший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський очолив пізню Божественну Літургію у співслужінні священнослужителів з числа братії монастиря та гостей в священному сані. На сугубій єктенії, після прочитання Євангелія підносилися молитви за мир в Україні.
(Мк. 8:34-9:1)
«Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною» (Мк. 8:34).
За Господом хрестоносцем не можна йти без хреста; і всі, хто йде за Ним, неодмінно йдуть із хрестом. Що ж таке цей хрест? Всякого роду незручності, тяготи і прикрощі, що налягають і ззовні, і зсередини на шляху сумлінного виконання заповідей Господніх у житті за духом Його приписів і вимог. Такий хрест так зрощений із християнином, що де християнин, там і хрест цей, а де немає цього хреста, там немає і християнина. Всебічна полегшеність і життя в втіхах не личить християнину істинному. Завдання його – себе очистити і виправити. Він як хворий, якому треба робити то припікання, то відрізання, а цьому як бути без болю? Він хоче вирватися з полону ворога сильного; а цьому як бути без боротьби і ран? Вона має йти наперекір усім порядкам, що її оточують, а це як витримати без незручностей і утисків? Радуйся ж, відчуваючи на собі хрест, бо це знак, що ти йдеш слідом за Господом, шляхом спасіння в рай. Потерпи трохи. Ось-ось кінець і вінці!
