У день свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього у нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії, першу з яких очолив Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський.
На сугубій єктенії піднесена молитва за мир в Україні.
Після богослужіння було звершено молитовне поклоніння Чесному і Животворящому Хресту Господньому, після чого цього дня всі парафіяни храму, цілують Хрест, який знаходиться на середині храму.
Що б залишалося нам сказати про хрест, який, як відомо, поставлений був для того, щоб вороги і грішники прибивали до нього Христа? Ось до цього і відносяться слова апостола: Що широта і довгота, і глибина і висота (Еф. 3:18). Адже широта його в поперечині хреста, на якій простягаються руки Розп’ятого, позначаючи широту любові й благих діянь. Довжина простягається від поперечки хреста до землі, до неї прилягають спина і ноги: вона позначає терпіння довжиною на весь час аж до кінця. Висота – у вершині, що височіє над древом хреста: вона позначає кінцеву мету, на яку все звернено. Глибина виявляється в тій частині, яка входить у землю: там таємниця, яку не побачити, і все ж звідти виходять усі частини хреста, вони видимі й доступні. Так і все добре в нас виходить із глибин благодаті Божої. І нарешті, як усі знають, знамення Христове хіба не є хрест Христовий? Адже доки знамення не звершиться, чи то на чолі віруючих, чи то на воді, з якої вони відроджуються, чи то на олії помазання, чи то на жертві, що живить їх, – ніщо не буде на користь. Так як же може бути, щоб тим, що роблять лиходії, не могло бути позначено нічого доброго?