Category Archives: Новини

Божественна літургія у 14-ту неділю після П’ятидесятниці

14 вересня 2025 року, у Неділю 14-ту після П’ятидесятниці, коли Свята Церква святкує початок індикту — Церковного новоліття, у нашій обителі було звершено дві Божественні літургії.
Першу літургію очолив митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій у співслужінні братії монастиря.
Під час літургії підносилися щирі прохання та молитви за мир в Україні, за воїнів-захисників і за весь народ Божий.
Після Божественної літургії був звершен святковий молебень на новоліття.
У цей день в храмах прозвучала притча про шлюбний бенкет (Мф. 22:1-14). У ній Господь розповідає, як цар влаштував весільний бенкет для свого сина й закликав багатьох, але покликані відмовилися через житейські турботи: один пішов на своє поле, інший до своєї торгівлі. Тоді були запрошені інші, і палата наповнилася гостями. Проте один із них виявився без весільного одягу й був вигнаний.
Сенс притчі нагадує кожному з нас:
• Шлюбний бенкет — це образ Царства Небесного.
• Запрошення — проповідь Євангелія.
• Відмовилися — ті, хто не прийняв віри.
• Той, хто без весільного одягу, — той, хто називає себе віруючим, але не живе за вірою.
Господь закликає нас розпізнати, чи ми у вірі, чи справи й почуття наші узгоджуються з нею. Бо можна знати віру на словах, але в житті залишатися рабом пристрастей. «Багато бо званих, та мало вибраних» (Мф. 22:14).
 
 

Всенічне бдіння напередодні 14-ї Неділі після П‘ятидесятниці

13 вересня, напередодні чотирнадцятої Неділі після П‘ятидесятниці у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння.Богослужіння очолив намісник обителі у співслужінні братії монастиря.

Завтра Свята Церква відзначає початок нового церковного року — індикт, або церковне новоліття. Це свято має глибоке історичне коріння, що сягає часів святого рівноапостольного імператора Константина Великого.
У Візантійській імперії новий рік починався з 1 вересня (14 вересня за н. ст.), і саме цю традицію перейняла Київська Русь. Літочислення, що починається цього дня, було затверджено імператором Юстиніаном І у 537 році, а остаточно закріплене при імператорі Василії II Болгаробойці в часи Хрещення Русі.
Слово «індикт» у перекладі з латини означає «оголошення». Спершу воно мало адміністративне значення — визначало початок нового фінансового року в Римській імперії. Згодом же воно набуло духовного сенсу, ставши початком літургійного кола богослужінь.
 

 

Усікновіння чесної глави Святого Славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна

Напередодні дня памʼяті Усікновіння чесної глави Святого Славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна , братією монастиря було звершено всенічне бдіння та в сам день свята одна божественна літургія.

11 вересня (29 серпня за старим стилем) православні християни вшановують Усікновення глави Іоанна Хрестителя, який передбачив пришестя Месії і хрестив Ісуса Христа у річці Йордан. Іоанна ув’язнив галилейський цар Ірод Антипа, син Ірода Великого, через викриття Іоанном його незаконного шлюбу з Іродіадою. Після танцю Саломії на бенкеті Ірод, на прохання Іродіади, наказав відсікти голову Іоанна. Голову святого було принесено Саломії на блюді, а тіло поховали його ученики.

Божий гнів обрушився на тих, хто зважився погубити пророка: Саломія загинула, провалившись під лід, а її тіло не знайшли; Ірод зазнав поразки від Аравійського царя і був засланий у Іспанію, де загинув разом з Іродіадою. Через багато років після страти Іоанна Хрестителя його голову знайшли при будівництві церкви, але перед смертю благочестивий вельможа, боячись зневаження святині, знову сховав її на тому ж місці.

Божественна літургія в Неділю 13 -ту після П’ятидесятниці

Вранці 07 вересня, в Неділю 13-ту після П’ятидесятниці, в нашому монастирі було відслужено дві божественні літургії. Першу літургію очолив намісник обителі у співслужінні духовенства монастиря.

За богослужінням молилися за мир в Україні.

В сьогоднішньому Євангельському читанні, у притчі про виноградник зображено Церкву старозавітну і Боже про неї піклування. Новозавітна Церква успадкувала старозавітну, тому й до неї може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж церква Бога живого, то й до нього. Останнє значення для нас потрібніше. Що згідно цього значення виноградник? Душа, що отримала відпущення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку спадщини вічного Царства, слово Боже, святі таїнства, ангела-хранителя. Хто виноградарі? Свідомість і свобода. Вони отримують дари і дають зобов’язання обробляти їх і плодоносити Господу. Хто несумлінні виноградарі? Ті, які вигодами християнськими хочуть користуватися і користуються, скільки це доречно в зовнішньому порядку життя, а гідних Господу плодів духовних не приносять. Хто посланці від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь напоумити невиправних. Ті, хто не хоче виправитися, не слухають їх; деякі женуть їх і намагаються заглушити їхній голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: “злих жорстоко погубить”.