Увечері 15 березня, напередодні Неділі другої святої Чотиридесятниці, дня памяти святителя Григория Палами, архіепископа Фессалонитского і Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння, яке очолив архімандрит Нестор з братіею обителі у священному сані. На богослужінні другої неділі Великого посту до піснеспівів недільних додаються урочисті піснеспіви, присвячені святителю Григорію Паламі, а приблизно в середині богослужіння співається святковий піснеспів (тропар), присвячений святому: «Православию наставниче, святителем украшение, богословцем поборниче непобедимый, Григорие чудотворче, Солуню великая похвале, проповедниче благодати, моли Христа Бога спастися душам нашим».

Друга неділя Великого посту присвячена святителю Григорію Паламі — святому, якому ми завдячуємо появою молитви «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного», а точніше її безперестанним повторенням. Називаючи його ім’ям наступний за Неділею Торжества Православ’я календарний період, Православна Церква підкреслює тим самим особливу цінність тієї містичної традиції, якій святий Григорій дав остаточне осмислення. Ця форма християнської містики, що мала на той час багатовікову традицію, має назву «ісихазм» (від грецького «ісихіа» — «спокій», «мовчання»), або, на честь його систематизатора, — «паламізм». Святий навчив Церкву вірити, що людині можливо освятитися світлом, подібним до Фаворського світла Преображення. Така можливість відкривається на шляху аскетичного діяння, по суті — дорогою посту.

У суботи 2-го, 3-го і 4-го тижня Святої Чотиридесятниці Церква запрошує своїх чад до загального моління за померлих. Напередодні 2-ї суботи Великого посту, духовенством монастиря було звершено заупокійне богослужіння — парастас, який очолив архімандрит Пімен з братією обителі у священному сані. У святу Чотиридесятницю Церква закликає вірян бути в найтіснішому союзі християнської любові і миру не тільки з живими, а й з померлими, здійснювати в призначені дні молитовні поминання тих, хто відійшов від теперішнього життя.

У тижневі дні Великого посту заупокійних поминань не відбувається (сюди відносяться заупокійні єктенії, літії, панахиди, поминання 3-го, 9-го і 40-го дня після смерті, сорокоусти), тому що щодня не буває повної літургії, зі звершенням якої пов’язане поминання покійних.

Щоб не позбавити померлих спасительного заступництва Церкви в дні святої Чотиридесятниці, і виділені зазначені вище суботи.

 

 

Наближається до закінчення друга седмиця Великого посту.

14 березня, у другу п’ятницю Святої Чотиридесятниці була відслужена Літургія Передосвячених Дарів. 

Мета посту — звільнення людини від беззаконної тиранії плоті, від підпорядкування духу тілу та його вимогам, яке є трагічним наслідком первородного гріха, гріхопадіння людини. Тільки після тривалих і терплячих зусиль розуміємо ми, що «не хлібом одним… жива людина», і відновлюємо в собі першочергову роль духу. За самою своєю природою це має бути тривалий і посилений подвиг. Фактор часу дуже важливий тут, тому що справді потрібно багато часу, щоб із корінням вирвати й зцілити звичайну й загальну хворобу, яку люди стали вважати своїм «нормальним» станом. Наука аскетичного посту, доведена до досконалості в чернечій традиції, була прийнята всією Церквою. Тут ми бачимо застосовані до людини слова Христа, який сказав, що сили пекла, що поневолюють людину, можна перемогти тільки «молитвою і постом». Це піст, заснований на прикладі Самого Христа, який постив сорок днів, а потім зустрівся віч-на-віч із сатаною; у цій зустрічі було повалено покірність людини «тільки хлібу», і в такий спосіб започатковано початок духовного визволення людини. Церква виділила для такого аскетичного посту чотири періоди: Великий Піст перед Великоднем, Різдвяний піст — перед Різдвом, Петровський піст — перед святом свв. апостолів Петра і Павла та Успенський піст — перед Успінням Божої Матері. Чотири рази на рік Церква кличе нас очиститися і звільнитися від поневолення тілу святим лікуванням посту, і щоразу успіх цього лікування залежить від деяких основних правил, головне з яких безперервність і тривалість посту.