Увечері 11 травня, напередодні неділі 2-ої після Пасхи, апостола Фоми, у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Богослужіння було відслужено соборно братією обителі у священному сані. Антипасха (від грец. ἀντιπασχα — замість Великодня) — перша неділя після Великодня, яка служить оновленням Свята Великодня у восьмий день (на спогад про те, як Господь Ісус Христос, з’явившись одинадцятьом учням на восьмий день після Воскресіння, оновив своє явлення, яке трапилося в перший день (Ін.20 :26); а також у спогад того, що ця неділя стала Новою після першого Недільного дня); називається також «Тиждень про Фому», або «Фомина неділя».

6 травня 2024 року, у Понеділок Світлої неділі, Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський та Богодухівський очолив Божественну літургію у храмі Озерянської ікони Божої Матері Свято-Покровському чоловічому монастирі міста Харкова.

У богослужінні брали участь священнослужителі Харківської єпархії.

На сугубій єктенії Правлячий архіпастир підніс молитву за мир в Україні.

Після Причастя Святих Христових Таїн намісник монастиря міста Харкова архімандрит Нестор (Петренко) зачитав Пасхальне послання Високопреосвященнішого Онуфрія, митрополита Харківського і Богодухівського.

Христос Воістину Воскрес!

Вечірню з Літургією Василя Великого очолив благочинний монастиря архімандрит Пімен.

3 травня ввечері було відслужено Утреню Великої Суботи, на якій було звершено Чин погребіння Плащаниці. Це символічне чинопослідування переносить учасників у той далекий і скорботний час, коли Христос був зраджений, розп’ятий і помер. Зі смертю Ісуса, для його оточення і Матері здавалося б — усе скінчилося, зі смертю Учителя померла й остання надія. Згідно з людським сприйняттям і логікою — це так, але там, де закінчується область логіки і природного, починається область віри і надприродного. Саме так сталося і в той далекий час. Там, де людський розум виснажився в розумінні подій розп’яття і смерті, що відбуваються, відкрилася нова сфера — сфера сприйняття серця, за допомогою віри в дані Христом обітниці. Всі ці переживання укладені в словах Чину погребіння Плащаниці. Після співу Великого Славослів’я і Трисвятого був здійснений Хресний Хід із Плащаницею навколо храму.