Увечері 11 лютого 2025 року, напередодні свята собору Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанну Златоуста, у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Богослужіння очолив Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський у співслужінні братії обителі.
За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 року, у Константинополі розгорілася суперечка, що розділила на три табори мужів, освічених у питаннях віри і старанних у набутті чеснот. Йшлося про трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Одні виступали за те, щоб віддати перевагу св. Василію перед двома іншими, оскільки він зумів пояснити таємниці природи як ніхто інший і був піднесений чеснотами на Ангельську висоту. У ньому, говорили його прихильники, не було нічого низинного чи земного, він був організатором чернецтва, очільником усієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим пастирем стосовно чистоти моралі. Тому, робили висновок вони, св. Василій стоїть вище за св. Іоанна Златоуста, який за характером був більш схильний прощати грішників.
Інша партія, навпаки, захищала Златоуста, заперечуючи супротивникам, що прославлений єпископ Константинополя анітрохи не меншою мірою, ніж свт. Василій, був спрямований боротися з вадами, закликати грішників до покаяння і спонукати народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, златоустий пастир зросив Церкву справжньою повноводною рікою проповідей. У них він тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті, причому йому вдалося це зробити краще, ніж двом іншим християнським учителям.
Третя група ратувала за те, щоб визнати головним свт. Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що свт. Григорій, який краще за всіх опанував мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого ступеня в спогляданні Бога, тому ніхто з людей не зміг настільки чудово викласти вчення про Святу Трійцю.
