У четвертий тиждень після Пасхи звершується спогад зцілення Христом розслабленого в Капернаумі. Напередодні ввечері 25 травня, намісник обителі, архімандрит Нестор, очолив всенічне бдіння у співслужінні братії монастиря.
Зв’язок із Пасхою тем попередніх трьох тижнів (Світла, Антипасха, Жон-мироносиць) абсолютно очевидний. Але чому раптом у неділю четвертого тижня після Великодня ми згадуємо історію про зцілення Христом розслабленого? Річ у тім, що четвертий тиждень — це «екватор» між Великоднем і П’ятидесятницею, днем сходження Святого Духа на апостолів. Цього тижня святкується Преполовіння П’ятидесятниці, тобто півдороги відділяє нас від П’ятидесятниці, або Дня Зішестя Святого Духа. І всі події після свого роду «екватора» і до цього великого свята Церква відзначає остільки, оскільки вони мали місце саме під час іудейської П’ятидесятниці.
Чудо сталося в суботу, коли за Законом необхідно утримуватися від будь-якої діяльності. Цей припис було доведено до крайності, тож і ступити зайвий крок вважалося гріхом. Тим більше така справа, як зцілення в суботу, не могла не обурити юдейських священиків і старійшин. Розлютившись при звістці про скоєне диво, вони вже вигадували спосіб вбити Ісуса, за те, що Він не тільки порушував суботу, а й Отцем Своїм називав Бога, роблячи Себе рівним Богові.
