Вранці 4 травня, у Неділю 3-тю після Пасхи, святих жон-мироносиць, у нашому монастирі було відслужено дві Божественні літургії, першу з яких очолив намісник обителі, архімандрит Нестор. 

Під час Божественної Літургії підносилися особливі прохання про дарування миру і тиші в нашій землі.
Євангеліє сповіщало сьогодні про подвиг святих жон, які пішли за Боголюдиною під час Його земної подорожі, були свідками Його страждань, були присутніми при Його похованні.
Святі жони не поступаються в мужній самовідданості Йосипу. Будучи присутніми при похованні в пяток, вони не вважали за потрібне в суботу — в день спокою — порушити той спокій, яким спочивало в священному мороці і затворі гробової печери тіло Господа. Жони мали намір проявити свою старанність до Господа виливом миру на Його тіло. За старанність свою до Боголюдини, за рішучість вшанувати всесвяте тіло, яке охороняла військова охорона, за яким пильно спостерігала ненависть Синедріону, святі жони, перші з людей, одержали точний і вірний висновок про воскресіння Христа, стали першими й проповідниками воскресіння, бо вони отримали благовістя про нього з вуст ангела.

Напередодні Неділі 3-ї після Пасхи, святих жон-мироносиць в нашому монастирі було відслужено всенічне бдіння. Недільне богослужіння очолив намісник обителі у співслужінні братії у священному сані. Під час Утрені отець намісник прочитав Євангеліє, що оповідає про Воскресіння Христове, і здійснив помазання духовенства і вірян освяченим єлеєм. Коли Бог помер як Людина, обтяжена гріхами людськими, хто з тих, про кого Він дбав від вічності, подбав про Нього мертвого? Хто відвідав труну Його? Хто виявив любов свою до Померлого? Жінки. Але не всі і не всякі жінки, а жінки-мироносиці, душі яких були, немов миром, помазані безсмертною любов’ю Господа нашого Ісуса Христа. Душі їхні були сповнені аромату віри і любові, тому вони і руки свої наповнили ароматами і пішли до гробу, щоб помазати тіло Христове.

У третю неділю після Пасхи Церква святкує пам’ять святих мироносиць, які першими дізналися про воскресіння Спасителя. До мироносиць відносять кілька благочестивих жінок, які згадуються в Євангелії: Марію Магдалину, Марію Яковлеву, Саломію, Іоанну, Сусанну, сестер Марфу та Марію. Разом із ними Церква вшановує таємних учнів Спасителя — Никодима та Йосипа Аримафейського.

Сьогодні, 27 квітня, у неділю 2-гу після Пасхи в нашому монастирі було звершено дві Божественні літургії.
За Богослужінням підносилися сугубі прохання про припинення війни та про мир в Україні.
Світла седмиця закінчується Фоминою неділею, яка є ніби заміною (повторенням) самого Великоднього дня, через що вона і названа ще Антипасхою (у перекладі з грецької — «замість Великодня»). Богослужіння цього дня присвячене, головним чином, спогаду явищ Христа після Воскресіння Апостолам, зокрема й Фомі. Уся служба спонукає вірян пробудитися від сну гріховного, звернутися до Сонця Правди — Христа, укріпити в собі віру і разом з ап. Фомою щиро, радісно вигукнути: «Господь мій і Бог мій».

Увечері 26 квітня, напередодні неділі 2-ої після Пасхи, апостола Фоми, у нашому монастирі було звершено всенічне бдіння. Богослужіння було відслужено соборно братією обителі у священному сані. Антипасха (від грец. ἀντιπασχα — замість Великодня) — перша неділя після Великодня, яка служить оновленням Свята Великодня у восьмий день (на спогад про те, як Господь Ісус Христос, з’явившись одинадцятьом учням на восьмий день після Воскресіння, оновив своє явлення, яке трапилося в перший день (Ін.20 :26); а також у спогад того, що ця неділя стала Новою після першого Недільного дня); називається також «Тиждень про Фому», або «Фомина неділя».