Митрополит Онуфрій очолив читання третьої частини канону преподобного Андрія Критського

20 березня 2024 року, у середу першої Седмиці великого посту, велике повечір’я з читанням великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері очолив священноархімандрит обителі Високопреосвященніший Онуфрій, митрополит Харківський і Богодухівський.

Читання Великого покаянного канону Андрія Критського у вівторок першої седмиці Великого посту

У вівторок першої седмиці Великого посту в храмах продовжують читати великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Увечері цього дня братія обителі разом із парафіянами храму зібралися, щоб піднесли свої молитви і звершити велике повечір’я з читанням другої частини Великого покаянного канону прп. Андрія Критського.
Один за одним проходять перед нами численні образи праведників і грішників Старого і Нового Завітів, представляючи літопис нашої власної душі, гріховних падінь і покаяння.
“Первозданнаго Адама преступлению поревновав, познах себе обнажена от Бога, и присносущнаго Царствия, и сладости, грех ради моих”, – чуємо ми ці слова покаянного канону й відчуваємо, як схильність до гріха відокремлює нас від Бога, як наша душа скорбить за невимовним милостивим перебуванням у Ньому. І ми разом з Адамом, який переступив Закон Божий, плачемо біля дверей раю і просимо Бога очистити наше серце і наповнити його світлою радістю.

Велика вечірня з чином прощення

Увечері, 17 березня , братією нашої обителі на чолі з намісником було звершено велику вечірню з чином прощення у храмі на честь Озерянської ікони Божої Матері.

«Сьогоднішня неділя іменується також Неділею прощеною. В Святому письмі, яке ми чули, було сказано, що якщо ви прощаєте провини свого ближнього, то й Отець ваш небесний простить вам провини ваші. В молитві «Отче наш», яку ми всі знаємо змалечку, яку ми читаємо декілька разів на день, є слова, які безпосередньо відносяться до сьогоднішнього дня: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Зазвичай ми механічно повторюємо ці слова, нечасто задумуючись над тим, а в чому полягає провина нашого ближнього. Так, дійсно, можна говорити про те, що ми прощаємо, дуже просто почитати Святе Письмо, почитати молитви, подивися навколо… але коли стосується особисто тебе, коли людина, яка тобі допекла, знаходиться поруч із тобою, наскільки тоді важко простити цій людині. Кожен, пропустивши через себе слова молитви Господньої, нехай задумується над тим, чи дійсно він прощає. Так, це зробити важко, але це треба зробити, і нехай в цьому нам допоможе Господь».